Відсторонений від посади генеральний прокурор Руслан Кравченко 15 вересня 2026 року опублікував у Telegram заяву, у якій звинуватив Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) у «тиску» на президента Володимира Зеленського, керівника найбільшої парламентської фракції та народних депутатів з метою «скасувати» собі підозри. Кравченко зазначив, що «поважає» указ про відсторонення і «повністю йому підкориться».
Чому Кравченко називає ситуацію «заручництвом країни»
За словами Кравченка, ані Конституція, ані закон про правовий режим воєнного стану не наділяють президента правом вимагати від депутатів рішень, які належать до їхніх виключних повноважень. Він стверджує, що під час роботи генпрокурором отримав десятки матеріалів від антикорупційних органів щодо підозр депутатам, і «частина була безпідставною або юридично натягнутою». Кравченко наголосив, що не підписав жодного «політично вмотивованого процесуального рішення» ані щодо опозиції, ані щодо депутатів провладної сили, і подякував Верховній Раді за довіру, пообіцявши прийняти будь-яке рішення парламенту щодо його відставки.
Підозра директору НАБУ та звинувачення на адресу САП
14 вересня Кравченко повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, звинувативши його у підробленні офіційних документів і фіктивному усиновленні, і запевнив, що ця підозра не має підстав для скасування. У заяві він також повідомив, що людина з оточення керівника САП Олександра Клименка, на його переконання, впливає на суддів Вищого антикорупційного суду, пропонує їм неправомірну вигоду та сприяє ухиленню від мобілізації. За даними джерела NV, того ж дня Верховна Рада підтримала відставку Кравченка: за рішення проголосували 317 народних депутатів (джерело hromadske станом на 12:00 лише повідомляло про проведення голосування).
Залишити відповідь